Інтерв’ю з Сергієм Людкевичем, начальником підрозділу аналітики та дослідження Корпорації РБС.
Користувальницькі фактори в SEO
— Доброго дня, Сергію. Щоб відразу ввести читачів у курс справи, опишіть, будь ласка, коротко класифікацію користувальницьких факторів, що беруться до уваги «Яндексом».
— Маю сказати, що таких чинників існує чимало. Користувальницькі фактори є певною сукупністю факторів, що підлягають, на нашу думку, умовному поділу на такі групи:
1) Кількість відвідувань сайту/сторінки. Сюди може відноситися інформація щодо переходів на сайт з інших джерел (також окремо за певними типами джерел — закладками, пошуковими системами тощо), переходами, здійсненими всередині сайту, а також переходами з одного сайту на інші.
2) Клікабельність сайту/сторінки згідно з заданим питанням у виданих результатах пошуку.
3) Як поводяться на сайті користувачі — тривалість сесії, дії користувача на сайті, кількість переглядів тощо.
Згідно з нашою статистикою, деякі з цих факторів можуть залежати від постановки питань, тобто враховувати тільки тих користувачів, які потрапили на сайт з наведення пошукових систем.
— Тема факторів для рунету – річ відносно нова. Про неї почали говорити близько півроку тому. Чи можна стверджувати, що у цьому плані «Яндекс» успадковує приклад «Гугла» і як давно буржунет знає про ці фактори?
— У 2006 році корпорація Майкрософт на конференції SIGIR зробила доповідь на тему «Поліпшення критеріїв веб пошуку шляхом поєднання інформації про поведінку користувачів». У цій доповіді розглядалися певні поведінкові чинники. Через два роки компанія Microsoft на тій же конференції презентувала BrowseRank — подобу PageRank’а. Тут проймається до уваги наявність посилань як таке, а статистика переходів за цими посиланнями. У 2007 році в корпоративному блозі “Гугла” була представлена стаття під назвою: “Чому Google запам’ятовує інформацію про пошуки?”, де згадувалося, зокрема, те, що клікабельність результатів пошуку сприяє удосконаленню процесу ранжування. У вересні 2009 року “Google” став власником патенту “Ранжування пунктів контенту”.
— Який фактор серед поведінкових є найважливішим, якщо взагалі доречно ставити таке питання?
— Можу припустити, що найважливішим із таких факторів є клікабельність посилання на документ згідно з результатами процесу пошуку.
— Чи вважаєте Ви, що на сьогодні вплив посилальних факторів уже значно поступається впливу поведінкових факторів?
— Я скажу так — певні поведінкові чинники справді є великою силою.
— Як Ви думаєте, чи можливо те, що в майбутньому біржі посилань (разом із агрегаторами на зразок WebEffector) просто перестануть існувати?
— Дозволю собі не погодитись з Вами. Посилальні фактори поки що досить значущі. Без їхньої участі якісного результату досягти практично неможливо.
— Які трансформації потрібно проводити на біржах, щоб вони втрималися на плаву?
— Насамперед, необхідно буде вдосконалюватися щодо покращення якості маси посилань, регіональності обліку тематичності, збільшення терміну експлуатації посилань.
— Чи проводила Ваша компанія експерименти щодо накручування поведінкових факторів. Які плоди принесли ці експерименти?
— Дослідження цих факторів проводяться безперервно. Це нормальний процес роботи реверс-інжинірингу. Але я поки що промовчу про результати і характер. Може, іншого разу зможу сказати щось конкретніше. Прошу вибачення.
Соціальні сигнали
— Google вже зробив запуск результатів із соціальних мереж в основну видачу. «Яндекс» здійснив індексацію профілів соціальної мережі «Вконтакте», тоді як коментарі та нотатки зараз шукає (тільки!) пошук по блогах. Більше того, Google і Bing не роблять секрету з того, що посилання на сайти через Facebook впливають на ранжування. Чи не вийде так, що SEO-шники найближчим часом будуть змушені отримувати додаткову спеціалізацію щодо просування у соціальних джерелах?
— Думаю, ми говоримо про різні речі: використання соціальних джерел як посилальних донорів і саме просування у соціальних медіа – речі різні. Мені здається, просування як таке ще дуже скоро зможе реально конкурувати з просуванням у системах пошуку.
— Які прогнози щодо рунету? Коли до наших оптимізаторів дійде персоналізація пошуку відповідно до соціальних профілів користувачів, а також інші переваги соціального Інтернету?
— Дозволю собі стверджувати, що персоналізація пошуку для окремого користувача й надалі залишиться експериментом. Більшість «користувачів» і надалі отримуватимуть результати «за умовчанням».
— Вебефектор функціонує не лише з метою просування в «Яндексі». У країнах колишнього СРСР, де російськомовне населення становить більшість, просування під «Гугл» досить актуально. Чи є у планах введення додаткових функцій чи показників, які мають безпосередній зв’язок із соціальними сигналами. Щось на кшталт цього Ви вже впровадили в «Яндексі» щодо поведінкового чинника?
— Те, що Ви маєте на увазі під терміном «соціальний сигнал», ще не скоро зможе вплинути на результати пошуку, якщо таке взагалі буде можливим. Всьому свій час.
— На стику соціальних сигналів та поведінкових факторів у будь-якому разі з’являться якісь особливі показники, як Ви вважаєте? Які з них з’являться насамперед? Як, на Вашу думку, пошукові системи зможуть їх відслідковувати. Чи не буде так званого «союзу» із соціальними мережами?
– Не хочу загадувати. Вирішуватиме тоді, коли це станеться. Наразі ми поки що не помічаємо якоїсь надприродної активності пошукових систем у цьому напрямку. Крім того, соціалки теж містять величезну кількість сміття, і пошукові системи намагаються не залучати цей мусів до процесу ранжування.
— Google зовсім недавно оголосив, що всі користувачі тепер будуть в змозі блокувати всі сторінки з домену у своїй видачі шляхом одного лише натискання мишки, якщо сайт нецікавий для них (зараз це можуть зробити тільки ті, хто користується браузером Chrome). Що скажете з приводу такої позиції Google? Чи тут є якась загроза для SEO-галузі?
— Думаю, загрози немає. Як мені здається, далеко не всі користувачі вдадуться в цій опції. А Google, швидше за все, робить це задля популяризації своєї контекстної реклами.
— 2007-го Ви брали участь в Ашманівській конференції. Там обговорювалися питання «комплексного інтернет-маркетингу». Чи можна припустити, що ще 3 або 4 роки тому ця послуга була лише спробою залучити клієнтів красиво складеним словосполученням, яке стає відчутним лише сьогодні, поступово одержуючи у своє розпорядження відповідні інструменти та цілі?
— Як на мене, самої відчутності якраз і не додалося. На сьогоднішній день тільки корпорація РБС може надати якісний комплекс послуг, та й, можливо, ще кілька компаній. Якісний комплексний інтернет маркетинг є дуже непростою і дорогою річ. На даний момент дуже мало клієнтів, яким вона буде по кишені. Більшість клієнтів просто об’єднують кілька раніше самостійних послуг в одну пропозицію, маючи на увазі під цим комплексний інтернет-маркетинг, але насправді це зовсім не так.
